Хочу розвинути думку, яку почав в журналі 'а:
Так склалось, що сидячі в Києві я заробляю всі гроші за межами України. Так от для того, щоби платити всі податки я хочу:
- Особовий рахунок в укр. банку, на який я міг-би отримувати кошти без зайвих паперів.
- Інтернет-інтерфейс до цього рахунку
- Реквізити одного рахунку, на який я як мінімум раз на рік маю перераховувати податки
- Можливість в інтернет-інтерфейсі налаштувати робота, котрий-би переводив фіксований відсоток з кожного вхідного платежу на податковий рахунок.
- Жодних додаткових паперів в державні установи: щоби перевірити наскільки чесно я плачу податки достатньо запросити банк дати суму вхідних платежів і вирахувати звідти цей фіксований відсоток.
Я розумію, що схема спрощена, але це така схема, до якої держава має прагнути. В реалі, можливо, мають існувати правила класифікації платежів, які встановлюватимуть чи оподатковується цей платіж чи ні. В цьому випадку достатньо зобов'язати банки заповнювати додаткове поле в платежі, щоби можна було навчити робота реагувати на це поле. Або, в більш складному варіанті: формалізувати і прописати ці правила в робота.
Короче, основна ідея полягає в тому, що після налаштування персональної системи сплати податків в ідеалі я маю витрачати на цю саму сплату не більше 10 хвилин на рік. При цьому бажано не піднімати дупу з робочого місця :-)
