Одну мою хорошу подругу хвилюють питання, що видаються їй містикою, хоча нічого містичного тут нема. Лише в одному питанні - трошки вірогідністної поведінки.
Почну з астрофізики:
Пульсар - це просто один з типів зірок, які а) генерують більш-меньш направлене випромінювання (радіо- або рентгенівське) та б) обертаються наколо якоїсь осі. Це як мигалка на машині: лампочка світить постійно, але механізм обертається і тому спостерігачу здається, що лампочка блимає.
Радіопульсар це в більшості випадків - нейтронна зірка, рентгенівський пульсар - чорна дірка. До речі, цікавий факт: після відкриття першого пульсара інформацію про нього на пів-року засекретили, бо хтось вирішив, що це штучний об'єкт і інформація про нього може мати військово-політичне значення :-). Потім, звісно, розібрались.
І нейтронна зірка, і чорна діра - це результати вибуху наднової. Наднова - це вибух зірки, в ядрі якої за довге життя накопичилась велика кількість ядер заліза та нікеля. В якийсь момент тиск в середині ядра збільшується настільки, що запускається процес нейтронізації: це коли протони починають поглинати електрони, перетворюючись в нейтрони. Температура нейтронного ядра сягає приблизно 100 мільярдів градусів і тут приходить час нейтрино, найменьших елементарних часточок, що не мають заряду і не мають маси спокою: за 10(!) секунд в потік нейтрино-антинейтрино перетворюється 1046 джоулей гравітаційної енергії. Це такий собі "бобер, видихай!" у виконанні зірки. Навіть для зірок такі тиски та енергії - це знущання над простором та матерією-енергією.
Від такого різкого викиду нейтрино ядро зірки різко охолоджується і його об'єм зменьшується. Плазма, що оточує ядро починається стягуватись до ядра, що швидко зменьшується, з деяким запіздненням. В цій плазмі виникає неймовірна ударна хвиля, що під дією гравітації рухається від поверхні зірки до ядра. А далі відбувається повний привіт: ця хвиля б'ється об ядро і плазма починає рух у зворотньому напрямку. При цьому дуже швидко перегоряє все термоядерне паливо, що залишилось поза ядром і вся ця кухня розлітається на кілька парсеків. Причому швидкість розльоту плазми може сягати 1/10 від швидкості світла. Енергія такого вибуху получається дуже велика: наше Сонце може виділити таку енергію, якщо працюватиме кілька мільйонів років.
Від всього цього благолєпія в центрі вибуху наднової залишається те саме ядро початкової зірки, що складається з ядер заліза та нікеля. Це і є нейтронна зірка. Якщо гравітаційне поле цієї зірки таке, що навіть світло не може "втекти", то це чорна дірка. Якщо світло може втекти, то це - білий карлик.
Ліричний відступ: взагалі-то звичайний атом, тобто ядро з електронами, складається переважно з... порожнечі: якщо збільшити ядро до розміру, скажімо, вишневої кісточки, то електрони будуть літати навкого ньго на відстані кільох кілометрів.
Так от нейтронна зірка складається майже виключно з ядер. Один кубічний метр води важить одну тонну, а от один кубічний метр матеріалу нейтронної зірки важить приблизно 100,000,000,000 (прописом: сто мільярдів)тонн. Матеріал чорної діри важить іще більше і його кубічний метр може сягати 1,000,000,000,000,000 тонн (прописом: один квадрільйон, 1015 тонн). Не знаю, як ви, а я стільки навіть уявити не можу.
В якості лірики: через 8 діб стартує ВАК - Великий Адронний Коллайдер. Найбільший на планеті Земля прискорювач елементарних частинок. Так от в процесі його роботи моделі передбачають утворення квантових чорних дір. Група нанайських гавайських вчених навіть позов до суду подавала з тим, щоби заборонити старт ВАК, бо за їхньою думкою одна з таких чорних дір може поглинути всю нашу планету :-)
Продовження буде.
