Все, черговий заїзд до Єгипту закінчився, ми вдома. Але від цього заїзду залишилось більше вражень, ніж за всі попередні узяті разом. Переважно, вони пов'язані з дайвінгом, але є і деякі висновки щодо єгипетського туризму взагалі.
Готель.
Цього разу ми знову були на Синайському півострові, в Шарм Ель Шейху, в готелі Grand Rotana Resort and Spa. Готель... хороший такий єгипетський готель: з голоду вмерти неможливо, чисто, під берегом непоганий корал. Але в будь-якому є-готелі є моменти: нормального листового чаю нема, всі без виключення напої, що можна замовити на вечері - оплачуються окремо, навіть чай в пакетиках. Для боротьби з комахами кожного дня о 6-ій годині ранку прямо в нас під вікнами проходила людина з таким собі пилососом навпаки, дуже гучним, яким кропилили кущі. Такий собі єгипетський спосіб казати гостям "доброго ранку". Але вечорами... Вечорами, починаючи з 17:00 в амфітеатрі замість жлобських анімацій крутили кіно: всесвітньо відомі оперні та балетні постановки! Після вечері в невеличкому барі, що знаходився неподалік від наших вікон, грав живий саксофон. Ми лягали рано, тож кілька вечорів я засинав під стиха граючий джаз. Такого вишуку ми ще не бачили в жодному готелі Єгипту.
Одразу видно, що Україну накрила світова фінансова криза: пляж наполовину забитий людьми, що говорять або українською, або російською з нашими характерними фрикативним "г" та "шо", проте якимись спокійними та некрикливими (за деякими виключеннями, зрозуміло :-). Багато італійців, британців. Трохи французів. Їжа достатньо якісна, хоч і не фонтан. Наша Галя балувана: після України дуже мало де годують так само смачно та пристойно.
Туртесc.
Особливо неприємним виявилось спілкування з готельними гнідами гідами туристичної компанії "Туртесс". Якщо вам коли небудь чогось захочеться в Шармі, в жодному разі не турбуйте свого готельного гіда, не треба. Все одно він вам не зможе надати повноцінної детальної інформації щодо тих екскурсій, які Туртесс пропонує гостям. Тому приїхавши, наприклад, в турецьку баню ви із здивуванням дізнаєтесь, що вам пропонується паритись в плавках по 6 чоловік в парилці, в яку в Києві влізуть ну максимум четверо. А за додаткові 5 доларів, які вам гід запропонував заплатити за масаж, вам цей масаж будуть робити аж 7 хвилин. І якщо ви знайдете в собі сили відмовитись від цього неймовірної якості сервісу, ви дізнаєтесь найцікавіше: Туртесс не повертає гроші за неотримані послуги. Причому гіди збирають квитанції перед посадкою в автобус і після цього у вас не залишається навіть доказів того, що ви комусь за щось платили гроші. Ласкаво просимо до Єгипту, лохи!
Фактично, ця компанія, її представники в готелях, паразитують на незнанні більшістю наших співвітчизників іноземних мов і невмінні користуватись інтернетом, що чітко видно по якості послуг та способу їх надання. Щоправда, гідами Туртесса в нашому готелі були двоє місцевих (це треба бачити ту кількість золота, яку вони на себе вішають :-). Люди з інших готелей, в яких гідами були наші, казали, що претензій до них нема.
Дайвінг
Тепер про головне. Цього разу ми обпірнали фактично всі найцікавіші місця, до яких можна дістатись яхтою або автобусом з Шарма протягом максимум двох годин: Shark & Iolanda reefs, Dunraven, Thistlegorm, рифи біля острову Tiran, каньйони в Дахабі та легендарну Blue Hole. Про подробиці дайвів я напишу окремо. Тепер до отримання технодайверських ліцензій літати в Шарм Ель Шейх нам сенсу нема: до деяких приміщень всередині Thistlegorm'а та до дна Blue Hole (перша полиця - ~114 м, друга - ~240 м) можна дістатись тільки маючи кілька балонів зі спеціальними дихальними сумішами (Льоша, складеш компанію? :)
Я дуже шкодую, що вирішив не летіти в Шарм цього літа: гіди клубу казали нам, що такої кількості різної підводної сволоти, яке можна було спостерігати цього серпня, вони не пам'ятають взагалі. На локальних дайвах (це коли пірнають прямо під берегом, часто поруч з якимсь готелем) люди бачили все - від мант та молотків до китових акул. Зараз підводне життя порівняно бідне: вся білякоралова дрібнота залишилась, а от велика риба пішла або вглиб, або на південь. Справа в тому, що річний перепад температур в північній частині Червоного моря сягає 10 градусів, що для місцевої риби суттєво. Тому з падінням температури води, все життя, що не прив'язане до рифів, рушить на південь, прямо як перелітні птахи. Хоча справедливості заради треба сказати, що навіть тої риби, що лишається, вистачає, щоби відчувати себе як всередині акваріуму, або, скоріше, в рибній юшці. А на одному з останніх дайвів, на рифі Iolanda, я бачив стаю кальмарів. Напівпрозорі, під водою на відстані кількох метрів вони фантастичні. Складається враження, ніби вони не відносяться до фауни планети Земля... Неймовірне видовище.
Занурення ми замовляли прямо в готельному дайвінг-центрі, філіалі шармського дайверського клубу Camel Dive Club. Особливість цього клубу полягає в тому, що кожного дня нас переконливо просили, навіть попереджали, щоби ми в жодному разі не запізднювались на виїзд, але жодного разу автобус, що віз нас з готелю на занурення, не приїхав вчасно :-)
До речі, в цього клубу прямо в Наама Бей є свій готель з цілком пристойними умовами в ньому, каль'янною кімнітою на першому поверсі та уматовим баром на даху, де щоп'ятниці влаштовується клубна вечірка з блекджеком та шлюхами музикою, дешевим пивом та безкоштовним арахісом. На вечірці можна поспілкуватись з інструкторами та гідами в неформальному оточенні. Чим взагалі ще цікавий дайвінг, так це спілкуванням. Після занурення, особливо, якщо воно було складне або емоційне, людей пробиває на поговорити. І це, чесно кажучі, чудово. Я особисто за ці дайви наговорився досхочу з цілою купою різних людей з різних країн. Навіть про фінансову кризу говорили :-)
Заключення
Всього за цей виїзд я зробив 17 занурень (Юлька - 15), отримав з десяток порад, куди ще і в якому форматі треба їхати пірнати далі, з'їв десяток курячих та м'ясних бургерів на обід та поміняв режим так, що тепер я прокидаюсь о 6:30 ранку замість лягати о 4-й. Виїзд удався.
