Я вдячний дружині, що вона таки вмовила мене поїхати на лижі. Відпочинок вдався.
Підготовка
Друзі нагуглили невеличкий готельчик в Tux Lanersbach, Sport Vital Hotel Central. Ми одразу проплатили там номер і підготували документи на отримання візи. Якийсь час думаємо, як туди добиратись. Я давно не їздив банами, тож мене сильно підмиває їхати в Австрію машиною. Коли виявиляється, що це навіть дешевше, ніж летіти в Зальцбург, то питання вирішується само собою - замість квитків на літак в пакет документів на візу я кладу страховку на машину.Турконтора, яка допомагає нам з візами, попереджалє, що нам будуть дзвонити, перевіряти місця роботи, ставити нам каверзні питання і т.п. В результаті, ніхто так і не подзвонив і візи ми отримуємо без жодних проблем. Як тільки нам повернули паспорти, почався обов'язковий пункт програми - похід по магазинам. Ми купуємо собі по куртці, лижні шкарпетки та рукавиці. Крім того, Юлька купує собі ще лижні штани і бере в оренду лижні чоботи.
Далі плавно почалися свята: мій День Народження, католицьке Різдво та Новий Рік. Оскільки всі дзвонили дружині і питали, що можна подарувати мені на День Народження, а вона всім розповідала про те, що ми їдемо на лижі, то ще до Нового Року я стаю щасливим власником двох масок, додаткових двох пар шкарпеток і пари рацій :-)
Дорога
Свята самі по собі - це добре, але ранком 2-го січня, коли треба виїжджати, ми були не настільки відпочившими, як це потрібно для далекої дороги. Але де наша не пропадала: сіли та поїхали. До українсько-угорського кордону робимо дві зупинки на заправках. На кордоні - о 19:35, в Угорщині - через дві години. Самопочуття в мене хороше, тож я вирішую не зупинятись одразу біля кордону, а знайти якийсь готельчик по трасі на Будапешт (траса M3) через годину-дві. Ідея сама по собі непогана, але-ж свята! Готель знаходиться тільки через три з гаком години вже в центрі Будапешту. Вечеряємо і падаємо спати.Зранку снідаємо, дивимось через Дунай на угорський Парламент і о 10:30 вирушаємо далі з прицілом доїхати ввечері до готелю. Ах автобани, монамур! Це нереально круто, коли час доїзду з точки A в точку B можна розрахувати просто поділивши відстань на обмеження швидкості (в Угорщині та Австрії - 130 км/год), коли у тебе є дві неперервні полоси, коли ніхто з лівої не повертає у звороньому напрямку і по ходу нема купи населених пунктів, в яких кожні кілька хвилин треба скидати швидкість до 60 км/год. На половині шляху від Будапешту до Відня в мене почала дратувати думка про те, що доведеться повертатись в Україну :-/
За Віднем я даю собі трохи розслабитись і ми зупиняємось перекусити в невеличкому ресторанчику біля траси. Зальцбург проїзджаємо десь о 16:30. Попереду - невеличка ділянка мого улюбленого 8-го німецького бана і я майже зовсім розслабляючь. Виявиляється - зарано. Одразу після переїзду кордону з Німеччиною ми встаємо в конкретну тянучку. Втрачаємо годину. Доїжджаємо до повороту на E45, проїжджаємо пару десятків кілометрів і встаємо в другу тянучку. Виявляється, що друга тянучка складається з людей, які повертають на Цилєрталь - туди, куди й ми. В готель ми попадаємо тільки на початку десятої вечора.
... продовження.