Є такий вислів: мудрі обговорюють правила, розумні - події, дурні - людей.
В останній криптограмі Шнайдера сподобалась стаття про exclusionary rule (правило неприйняття судом доказів, зібраних незаконним шляхом) та помилкою в базі даних. В статті описується випадок, коли в наслідок такої помилки, - в базі даних був ордер на арешт не тої людини, - поліція заарештувала чоловіка та провела обшук в його будинку.
Знайшли наркоту і ствол. Відкрили справу та долучили до неї знайдене, чувака таки заарештували. Пікантність ситуації полягає в тому, що якби поліція обшукала будинок зовсім без ордеру, то максимум - вилучили-б все заборонее, а чувака відпустили з миром. Правда, одразу отримали-б позов на відшкодування моральної шкоди, але то інша справа.
Цей-же випадок дійшов до Верховного Суду, оскільки можна зрозуміти як поліцію (в їхній базі ордер справді був), так і терпілу (ордер був помилкою). Суд постановив, що докази зібрані в результаті помилки в поліцейській базі даних, не підлягають правилу виключення.
Але Шнаєр вважає, що суддя Верховного Суду Робертс помилився: бази даних, що збираються урядом США (та-й будь-яким іншим урядом) - повні помилок. І на сьогодні, з одного боку, людині можна зіпсувати життя на підставі такої помилки, а з іншого - досі не існує жодного стимулу для утримувачів та користувачів подібних баз підтримувати правильність їхніх даних.
Шнаєр вважає, що протилежне рішення Верховного Суду могло-б стати таким стимулом і в Штатах вже йдуть дебати в академічних та юридичних колах з приводу цього рішення. За посиланням можна знайти оригінал статті.
Наостанок, хочу звернути увагу на рівень дискурсу і на те, наскільки він відрізняється від говномильного серіалу "Українська політика в дупах обличчях".
